Інфузорія

Інфузо́рія-ту́фелька (Paramecium caudatum) — одноклітинна тварина класу Війчастих, типу Найпростіших. Цей вид, як і інші інфузорії родини Парамецій, дістав назву через характерну форму клітини, що нагадує відбиток пантофлі. Узагальнююча частина назви походить від лат. infusum («настій»), тому що перших представників цього класу знайшли у трав'яному настої.

Тіло завдовжки 0,18-0,31 мм вкрите великою кількістю (10-15 тис.) війок. Зовнішній шар цитоплазми ущільнений, завдяки чому тварина зберігає сталу форму тіла. Між війками розташовані органоїди захисту — трихоцисти. Вони розташовані у мембранних мішечках і складаються з тіла та наконечника. У відповідь на подразнення трихоцисти вистрілюють, при цьому мембранний мішечок зливається з зовнішньою мембраною, а сама трихоциста за тисячні долі секунди подовжується у 8 разів. Загалом на тілі інфузорії-туфельки налічують 3-5 тис. трихоцист.

Від переднього кінця до середини тіла туфельки проходить жолобок з трохи довшими війками. На задньому кінці жолобка є ротовий отвір, що веде в коротку трубчасту глотку. Війки жолобка безперервно рухаються, створюючи течію води. Вода підхоплює і приносить до рота основну їжу туфельки — бактерії, які через глотку потрапляють усередину тіла інфузорії.

У цитоплазмі навколо них утворюється травна вакуоля, до якої виділяється травний сік. Цитоплазма в туфельки, як і в амеби, перебуває в постійному русі. Травна вакуоля відривається від глотки й підхоплюється течією цитоплазми. Перетравлюється їжа і засвоюються поживні речовини в інфузорії так само, як і в амеби.

Евглена Зелена

Евгле́на зеле́на (Euglena viridis) — вид одноклітинних водоростей. Залежно від умов середовища може живитися автотрофічно або гетеротрофічно.

Загальний вигляд і спосіб життя.
Тіло евглени зеленої являє собою довгасту клітину зеленого кольору яке покрите оболонкою, яка називається пелікулою. Задній кінець тіла — загострений, передній — закруглений і має два джгутики, один з яких редукований, короткий, а другий — довгий тонкий який слугує їй для пересування. Евглена робить до 40 обертів на секунду джгутиком, завдяки чому заднім кінцем тіла швидко пересувається у воді. Другий джгутик (короткий) не виходить поза пелікулу. Живе зазвичай у застояній воді, де багато гниючих органічних решток. Має невеликі розміри — до 200 мкм (0,2 міліметра).
Будова організму:

Хламідомонада

Хламідомонада (Chlamydomonas) — рід мікроскопічних одноклітинних зелених водоростей грушоподібної або овальної форми, нараховує понад 500 видів.

Поверхня клітини вкрита прозорою оболонкою, що містить гідроксипролін, та яка зазвичай щільно прилягає до протопласту. На передньому кінці тіла оболонка утворює невелике випинання — папіла(носик), від якого відходять два джгутики, що забезпечують рух. Носик може мати різну форму, що є систематичною ознакою на рівні виду. Всю внутрішню частину клітини займає цитоплазма з великим чашоподібним хлоропластом. В нижній потовщеній частині хлоропласта розміщений піреноїд (зона, де найактивніше синтезуються й нагромаджуються запасні поживні речовини), який містить багато білків і оточений зернами крохмалю, добре помітними неозброєним оком, чи при цитохімічному забарвленні розчином Люголя. Також хлоропласт може бути і зірчастим, з багатьма піреноїдами. Також клітина містить стигму, що може займати переднє (у верхньому кінці хлоропласта), середнє та заднє положення, або бути відсутньою взагалі. У вирізці хлоропласта розташоване ядро з добре помітним ядерцем. Спереду біля основи джгутиків розміщені дві скоротливі вакуолі, іноді їх може бути багато, тоді вони розкидані по протопласту. Неотипом роду є вид Chlamydomonas reinhardtii, власне рід було окремо виділено Еренбергом (Ehrenberg) 1833 року.
Детальніше:
https://youtu.be/W1z-ny5FoZY

Амеба

Ця стаття про рід амебоїдних еукаріотів. Термін «амеба» також може посилатися на всі амебоїдні клітини або на велику групу одноклітинних еукаріотів.
Амеба (Amoeba) — рід амебоїдних еукаріотів класу Лобозні (Lobosea), які пересуваються за рахунок тимчасових виростів, так званих псевдоподій. Розміри становлять від 0,25 мм. Відносяться до типу Найпростіші. Амеби були одними із перших організмів на Землі. Більшість амеб одноядерні, але зустрічаються і багатоядерні організми. Амеби не мають органів чуття і скелетних утворень. Деякі амеби живуть у піску, прісній або морській воді, навіть і у організмах тварин, а також у людини. В людей можна знайти 6 видів безпечних для здоров'я людини коменсальних амеб, зокрема Entamoeba coli, Entamoeba hartmanni, Entamoeba dispar тощо. Entamoeba histolytica здатна спричинити у людини тяжке захворювання — амебіаз.
-
Амеба протей під мікроскопом

Примітивні одноклітинні

 Примітивні одноклітинні

  На малюнку волонія пузата, простіший вид водоростей.
  

Серед одноклітинних організмів є представники всіх трьох доменів: бактерій, архей та еукаріотів. Бактерії та археї здебільшого одноклітинні (за винятком деяких філаментарних ціанобактерій і актиноміцетів). Серед еукаріотів одноклітинними є більшість найпростіших, ряд грибів, багато водоростей. Проте на певних стадіях життя одноклітинні організми можуть формувати колонії.

Зазвичай одноклітинні організми є мікроскопічними. Проте деякі одноклітинні найпростіші видимі неозброєним оком (у рідкісних випадках сягаючи десятків сантиметрів), а деякі багатоклітинні організми мікроскопічні.

Вважається, що одноклітинними були перші живі організми Землі. Найбільш древніми з них вважаються бактерії і археї. Багатоклітинність з'являлася кілька разів незалежно.

Одноклітинні організми були відкриті Антоні ван Левенгуком